Панельні дев'ятини підпирають це небо, Тут кують свій характер без зайвого пафосу й блефу. Район засинає, але вулиця дихає в такт, Тут слово дорожче за гроші — це визнаний факт. Ми росли серед стін, де потріскалась стара фарба, Де кожна підворіття — це нова життєва загартова. Кросівки стирають асфальт, капюшон на очах, Тут кожен шукає свій шлях у нічних ліхтарях. Тут не вірять сльозам і не люблять дешевих розмов, Залишаєш свій слід серед цих монолітних будов. Старий маркер у руці, тег лягає на брудну стіну, Я тримаю цей стиль і за нього тримаю ціну. Це не тренди з тіктоку, це гуркіт нічних поїздів, Рэп із самих низів, для своїх пацанів і братів. (Приспів) Це мій район! Олдскул качає квартал! Тут плавиться час і гартується міцний метал. Грязний семпл і бас розривають нічну глушину, Якщо ти один із нас — тримай цю пряму таку міцну. Це мій район! Тут серце б'ється в бітах, Наша правда живе на цих суворих вулицях і в листах. (Куплет 2) Хтось каже: «Тут сірість і пустка, немає порад», Але тут народився запеклий і жорсткий азарт. Пробивати стіну, навіть якщо закриті всі двері, Залишати свій підпис не в паперах, а на паперті й сквері. Тут брати за братів стоять міцно, як залізобетон, І якщо ти підвів — ти втрачаєш і спокій, і сон. Цей біт б'є під дих, виганяє усю твою фальш, Це не танець під дудку, це наш ультимативний марш. За вікном темнота, ліхтарі ріжуть морок і дим, Залишайся людиною — чесним, тверезим, живим. Ми пишемо реп без цензури, як є, наживо, Бо життя на окраїнах б'є, і б'є джерелом, але криво.