[Intro] Наколи біль на тіло, як тавро, І долю гірку, ніби сіль у рану. Згадай життя, де правда і брехня - одно, Де воля - міф, що сниться ветерану. [Verse1] Коли мені тигра на грудях, Що рик його глушить сумління. Розкажи про те життя не за законом, Де крадуть долі, мов останнє зерно. Де сила - право, а слабкість - то вина, І кров на руках - немов червона глина. [Pre-Chorus] Наколи ікону, лик святий на шкірі, Щоб згадати гріх, що шлях мій спотворив. Наколи, брате, не жалій чорнил, Хай біль нагадує, ким я колись був. [Chorus] Розкажи про те, як я потрапив на зону, Про темряву ночей, про серце, мов із льоду. Про зраду друзів, про біль душі бездонний, Про втрачену надію, про шлях мій спотворений. [Verse2] Наколи мені церква в куполах, Що в небеса тягнуться благанням. Розкажи про табірні роки тяжкі, Про голод і холод, про вічне чекання. Про друзів, що згасли, мов свічки вночі, Про віру, що ледь жевріла в моїй душі. [Chorus] Розкажи про те, як я потрапив на зону, Про темряву ночей, про серце, мов із льоду. Про зраду друзів, про біль душі бездонний, Про втрачену надію, про шлях мій спотворений. [Bridge] Коли коня, що біжить без зупину, До волі крізь терни, крізь смуток і руїну. Хай символ цей надію запалить знову, Що вирвусь я з цього проклятого полону. [Chorus] Розкажи про те, як я потрапив на зону, Про темряву ночей, про серце, мов із льоду. Про зраду друзів, про біль душі бездонний, Про втрачену надію, про шлях мій спотворений. [Outro] Щоб помчав на волю він, Тим конем, що в серці мріє. І змив я кров гріхів, Згадавши, хто я є, а ким вже ні.