[Verse 1] В один прекрасний осінній день Звела їх доля серед пісень. Листя кружляло, вітер співав, Андрій Наталію тоді зустрічав. І погляд в очі, і ніжність душі, Затихли навколо осінні дощі. Ніхто не знав, що через роки Вони пронесуть своє кохання крізь віки. [Chorus] Наталія й Андрій — два серця в одне, Кохання крізь роки їх ніжно веде. І хай пролітають, мов птахи, літа, Їхня любов — назавжди золота! Наталія й Андрій — два серця в одне, Кохання крізь роки їх ніжно веде. А Євуля маленька — їхнє сонечко ясне, Три серця єднає родина рідна й весна. [Verse 2] Минали світанки, минали роки, Та ніжно тримаються їхні руки. Він — її сила, надійне плече, Вона — його щастя, що серце пече. А вдома лунає дитячий сміх, Євуля — це радість і диво для них. У маминих очах і в татових руках Живе їхнє щастя, любов і весна. [Chorus] Наталія й Андрій — два серця в одне, Кохання крізь роки їх ніжно веде. І хай пролітають, мов птахи, літа, Їхня любов — назавжди золота! Наталія й Андрій — два серця в одне, Кохання крізь роки їх ніжно веде. А Євуля маленька — їхнє сонечко ясне, Три серця єднає родина рідна й весна. [Bridge] І кожен їх день — це спільний політ, Де тепло тримає домашній їх світ. Коли поруч сміх, коли поруч любов, То щастя приходить до них знов і знов. [Chorus] Наталія й Андрій — два серця в одне, Кохання крізь роки їх ніжно веде. І хай пролітають, мов птахи, літа, Їхня любов — назавжди золота! Наталія й Андрій — два серця в одне, Кохання крізь роки їх ніжно веде. А Євуля маленька — їхнє сонечко ясне, Три серця єднає родина рідна й весна.