ТЕПЕР Я ЖИВУ ДЛЯ СЕБЕ Куплет 1 Я стільки років усе поспішала, Тримала на плечах і дім, і життя. Комусь допомогти, когось врятувати — А себе залишала на потім щодня. Я знала, де треба, я знала, як краще, Я сильна була — і не раз, і не два. Та тільки ночами, коли ставало тихо, Я чула: «А де ж тут твоє життя?» Приспів А я тепер живу для себе, Не після «потім», не колись. Мені не треба бути сильною — Я просто хочу бути собою. Я буду сміятись, буду любити, Піду до моря, якщо захочу. І навіть келих вина у тиші Я вип’ю просто так — для себе. Куплет 2 Мені не потрібні палаци й багатство, Мені б свій сад і квіти весною, Собаку поруч, тишу у хаті І щоб душа не сварилась зі мною. Щоб кава зранку, щоб сонце у вікнах, Щоб хтось подзвонив: «Ну як ти там?» А якщо прийде любов — хай буде справжня, Без недомовок, без болю й обману. Приспів А я тепер живу для себе, Не після «потім», не колись. Мені не треба бути сильною — Я просто хочу бути собою. Я буду сміятись, буду любити, Піду до моря, якщо захочу. І навіть келих вина у тиші Я вип’ю просто так — для себе. Бридж Я стільки всього пережила — І все одно залишилась живою. Мене ламало… та не зламало. Тепер я хочу дружити з собою. Не буду чекати ідеального часу, Бо час — він не питає й не жде. Я не відкладаю життя на завтра. Моє життя — воно вже є. Фінальний приспів А я тепер живу для себе, І хай дивуються усі. Я більше нікому нічого не винна — Я просто хочу бути щасливою. Я буду сміятись, буду любити, Буду гуляти під теплим дощем. І якщо запитають: «Чого тобі треба?» — Скажу: «Та нічого… Я просто хочу жити. І жити — для себе». Фінал — тихо: Не «колись»… Не «потім»… Не «коли все закінчиться»… А зараз. Для себе. Для Лариси. ❤️