«Три хвилинки назавжди» Куплет 1 Я пам’ятаю ранок, де сонце ще дрімало, А я ховалась в тебе, бо світу було мало. Твої долоні тихо тримали мої сни, І я тоді відчула — ми вже не просто ми. Ти приносив квіти зовсім без причини, І робив щасливішими звичайні хвилини. Серед тисяч людей, серед тисяч доріг Ти став моїм домом, куди серце прибіг. Приспів І якщо весь світ раптом згасне до темна, Я знайду тебе серцем, бо ти — моя весна. І нехай пролітають роки за вікном, Я завжди обиратиму тільки твій дім. Ще три хвилинки поруч, ще трішечки тепла, Щоб я у твоїх обіймах знову себе знайшла. І хай усе міняється день за днем навкруги, Я люблю тебе більше, ніж вчора. Завжди. Куплет 2 Ми дивимось жахи, а я ховаюсь знов, І ти смієшся тихо, обіймаючи знов. Пиво на кухні ввечері, розмови до зірок, І щастя заховалось між наших випадкових фраз. Ти поруч у ремонтах і в дрібних турботах, У втомлених вечорах і ранкових суботах. І я не про казки, не про гучні слова — Любов живе у тому, як ти питаєш: «Як справи?» Приспів І якщо весь світ раптом згасне до темна, Я знайду тебе серцем, бо ти — моя весна. І нехай пролітають роки за вікном, Я завжди обиратиму тільки твій дім. Ще три хвилинки поруч, ще трішечки тепла, Щоб я у твоїх обіймах знову себе знайшла. І хай усе міняється день за днем навкруги, Я люблю тебе більше, ніж вчора. Завжди. Фінал І колись, коли волосся стане трохи сивим, Я так само засинатиму щаслива поруч з ним. Бо найбільше диво в цьому світі для мене — Що серед мільйонів сердець я знайшла саме тебе.