[Intro] Темрява дихає в спину мою, В небі залізо шукає мету. Я не святий, я просто в бою, Тут, де надію вкриває в росу. Я ще стою. [Verse1] Ця ніч буде насичена та не дуже тиха, Дрони висять і не дають мовчить. Небо-бетон давить прямо на груди, Але в легенях ще пульсує ця мить. Я не герой, не шукаю імен, Я просто тут, між живих і проблем. Втома важка, наче свинець у кишенях, Але я тримаю фронт у сьогоденнях. Вітер сміється в розбитих шибках, Ми стали сталлю в цих чорних руках. [Pre-Chorus] Кроки земля пам'ятає сильніше, Ніж ті слова, що казали раніше. Сонце сховалось за обрій із диму, Нам не дано було часу для гриму. Тисне до серця сира оболонка, Правда сьогодні — як вистріл дзвінка. [Chorus] Я ще живий (і-і-і), Чуєш, це не крик, це бій. Мій звук як тінь за спиною, Я ще живий, значить я Тіні забутих предків, Дивляться... Я! Ще тут. [Verse2] Гільзи лягають в траву як насіння, Кожна година — це наше спасіння. Моляться зорі в безодні нічній, Я не святий, я солдат в цій війні. Попіл на шкірі, надіє, не зрадь, Нам не потрібно дарунків від влад. Тут тільки холод і люта свобода, В серці палає до предків природа. Кожен мій порух — це відповідь ворогу, Вільний дух не піддається нічому й нікому. [Chorus] Я ще живий (і-і-і), Чуєш, це не крик, це бій. Мій звук як тінь за спиною, Я ще живий, значить я Тіні забутих предків, Дивляться... Я! Ще тут. [Bridge] Слухай, як дихає ліс, Слухай, як виє метал. Наш дім — це не стіни, це ми, Наш вибір — це наш п’єдестал. Дивляться предки крізь туман, Ми знову вийдемо з-під ран. [Chorus] Я ще живий (і-і-і), Чуєш, це не крик, це бій. Мій звук як тінь за спиною, Я ще живий, значить я Тіні забутих предків, Дивляться... Я! Ще тут. [Outro] Небо бетон вже не тисне на плечі, Я залишаюсь до самої вечірньої свічі. Я не святий. Я просто свій. Я тут.