[Intro] Темрява зжерла світло, біль навкруги, Не чую крику, тільки власні сліди. Бій не за золото, а за душу його, Життя його — моя важка дорога. [Verse1] Він тоне в болоті, де бруд і обман, Де чорні тіні водять диявольський тан. В очах лиш порожнеча, і втрачений рай, Він просить про допомогу, але ти мовчай. Бо ти тут єдиний, хто бачить ще світло, Хто зможе витягнути його з цього пекла. [Pre-Chorus] Він вже не чує правди, тільки брехню, Наркотик — його бог, веде до вогню. Тіло тремтить, а розум в полоні, Я чую крик його в тихій симфонії болю. [Chorus] Життя наркомана — це не казка, а бій без правил, Там не ангели ходять — там чортівниня рве все на клапті. Ти спитаєш, що в голові? — лиш лайка і темний туман, Лиш крик: «Відпусти мене, брат!» — але я не віддам. [Verse2] Я бачу його страх, я відчуваю його біль, Як він благає смерті, мовчить його гнів. Він думає, що все скінчено, що немає путі, Але я знаю, що десь там, живе ще в душі. Той маленький вогник, що треба роздмухати знов, Щоб він згадав, як пахне повітря і квіти лугов. [Chorus] Життя наркомана — це не казка, а бій без правил, Там не ангели ходять — там чортівниня рве все на клапті. Ти спитаєш, що в голові? — лиш лайка і темний туман, Лиш крик: «Відпусти мене, брат!» — але я не віддам. [Bridge] Він може зненавидіти, він може плювати в лице, Але я знаю, що я роблю — веду його до кінця. Крізь біль і муки, крізь злість і відчай, Я його вирву, я його врятую, знай! [Chorus] Життя наркомана — це не казка, а бій без правил, Там не ангели ходять — там чортівниня рве все на клапті. Ти спитаєш, що в голові? — лиш лайка і темний туман, Лиш крик: «Відпусти мене, брат!» — але я не віддам. [Outro] Бо я солдат, і як треба — вирву з нього ту гидь, Затягну назад у світ, хоч мене буде рвать і боліть. Не здамся ніколи, поки він дихає ще, Поки в його серці іскра надії живе.