[Intro] Мати сина проводжає, серце крається її, Вона не знає, що вже не обійме. Молитва шепчеться у тиші нічній, Боже, захисти сина в дорозі важкій. [Verse1] Вантажем 200 летить він додому, Не знає мати, серце її в полоні страху. Вона чекає, погляд у вікно спрямовує, А син вже не прийде, не скаже їй "мамо". [Pre-Chorus] За кат куток мене заніс маршрут, Тут смерть танцює, не дає забуть. У господа прошу лише одне: Хай парашут розкриється, хай мине! [Chorus] Адже я хочу дихати, сонце бачити, Не хочу в землю сиру назавжди лягти. Я житель півдня, я звик тут жити, Хочу спокійно жити, а не бігти! [Verse2] Дитинство босоноге, степи безкраї, Тут спокій жив, війна принесла жаль. Тепер я тут, в окопі, в бруді і багні, І мрію тільки, щоб повернутись назад. [Chorus] Адже я хочу дихати, сонце бачити, Не хочу в землю сиру назавжди лягти. Я житель півдня, я звик тут жити, Хочу спокійно жити, а не бігти! [Bridge] Війна забрала спокій, забрала друзів, Забрала мрії, залишила тільки біль. Та я тримаюсь, вірю в перемогу, І повернусь додому, як квітка після дощу. [Chorus] Адже я хочу дихати, сонце бачити, Не хочу в землю сиру назавжди лягти. Я житель півдня, я звик тут жити, Хочу спокійно жити, а не бігти! [Outro] Не сумуй, мамо, я повернусь колись, Нехай молитва твоя мене захистить. Я виживу, я знаю, я сильний духом, І знову обійму тебе, моя люба мамо.