Ви прийняли мене, як рідну доньку, З теплом у серці, без зайвих умов. Ваші слова — мов тиха молитва, А у вчинках — любов. Ви навчили терпінню й спокою, Мудрості днів і простих речей. Поруч із вами стає так легко, Наче вдома, серед своїх людей. Дякую вам за тепло і турботу, За доброту і щирий погляд блакитних очей. Ви — серце нашої родини, Світло, що гріє нас кожен день. Дякую за сина, якого зростили, За силу, характер і щирість його. У ньому — ваша любов і надія, Ваше добре, велике серце живе в ньому. Ви завжди поруч — словом, порадою, Вмієте слухати і зрозуміти. У вашій усмішці — стільки спокою, Що хочеться просто жити. Дякую вам за тепло і турботу, За кожен день і безліч ночей. Ви — серце нашої родини, Опора, що тримає нас усіх. Нехай у житті буде більше світла, Мрій, що збуваються знов і знов. Здоров’я, радості і натхнення, І поруч — щира любов. Дякую вам за ваше велике серце, За ніжність, мудрість і добрі слова. Хай доля дарує вам щастя й спокій, А кожен день буде, мов весна. З вами завжди є про що поговорити, Час пролітає — не хочеться йти. Можемо просто разом посидіти, Навіть пиво випити — і світ простіший стає. Я так люблю ваш щирий сміх, Він, мов сонце, гріє всіх. Мама Юля — ви зірка, Смілива, справжня і дуже крута. Ви вмієте слухати й розуміти, Порадити, підтримати, обійняти. Поруч із вами легко бути собою, І нічого не треба грати. Мама Юля, будьте щасливі завжди, Нехай життя дарує тепло. Памʼятайте завжди про нашу любов — Вона щира, справжня і без умов.