[Intro] І я додому повертаюся, Не знаю, що мене чекає там. Вже серце крається, та сподіваюсь, Зітру з обличчя смуток й краплі драм. [Verse1] Дорога довга, пил в очах пече, А думки линуть в рідний край. Про тих, хто вірить, хто ще чекає, Про землю ту, де ти – не сам. Вона в молитвах береже, Від зла й від розпачу хай. [Pre-Chorus] Розкажи мені, чи змінилось щось? Чи світло ще горить в вікні? Чи спів лунає, як колись колись? Чи біль затих в рідній землі? [Chorus] І я додому повертаюся, Зі щитом, а, можливо, з гідностю. У сріблі, а, можливо, у злиднях, Але якнайшвидше. Про храм із розбитих сердець – Хто входить в нього тихіше? [Verse2] Ті, хто втомився від війни, Від крику й болю в голові, Від втрат, що душу обпекли, Шукають спокій у нічній імлі. Їм би хоч трохи тишини, У вірній і щирій молитві. [Chorus] І я додому повертаюся, Зі щитом, а, можливо, з гідностю. У сріблі, а, можливо, у злиднях, Але якнайшвидше. Про храм із розбитих сердець – Хто входить в нього тихіше? [Bridge] Той храм стоїть, хоч рани в ньому скрізь, Зцілити душу прагне він завжди. Він прийме всіх, хто вірить, хто моливсь, І хто загубився у житті. [Chorus] І я додому повертаюся, Зі щитом, а, можливо, з гідностю. У сріблі, а, можливо, у злиднях, Але якнайшвидше. Про храм із розбитих сердець – Хто входить в нього тихіше? [Outro] Додому, додому, у рідну землю, Де сонце сяє, де небо синє. До тих, хто чекає, хто вірить в мене, До тих, хто любить й не покине.