```text [Intro] По середині мосту, вітер свище в лице. Стою, рахую тихо, час мій пливе. Нехай гадають втомлений, збився з путі. Але тривога ця в серці – не просто так, ні. [Verse1] Обернусь, перевірю чи є за мною хвіст. По кущах очима, швидкий, пильний зміст. Дістану цигарку, але палити не буду, Сьогодні нерви як натягнута струна, всюди. Відчуття погане, серце калатає швидко, В цьому місті правда гірка і дуже липка. [Pre-Chorus] «Добре, вже раз так... Це жахливо, то ніякий я не роста». Тут карають ласкаво, нема пощади, тут пустота. Це конотоп брат, тут правила інші, суворі. Вона дивиться в душу, плете свої узори. [Chorus] Але не збирається потім витягувати з ями. Прошу по-братськи, uh? Маскуйтесь між домами. Щоб не було потім типу: «Де цей?» - голоси лунають. «Ну як його, га?» - тіні підозріло блукають. [Verse2] Місто-пастка, кожен крок під прицілом. Не довіряй нікому, навіть власним тілом. Інтриги, змови, брехня ллється рікою. Вижити тут, брате, не так вже й легкою рукою. Треба бути хитрішим за лиса і вовка разом. Інакше пропадеш, як дим серед гараздів. [Chorus] Але не збирається потім витягувати з ями. Прошу по-братськи, uh? Маскуйтесь між домами. Щоб не було потім типу: «Де цей?» - голоси лунають. «Ну як його, га?» - тіні підозріло блукають. [Bridge] «По-моєму, ...» - шепіт в темряві густий. Потрібно зникнути, швидко, як вітер прудкий. Розчинитися в натовпі, стати невидимим тінню. Вижити – ось головне, зціпивши зуби у терпінні. [Chorus] Але не збирається потім витягувати з ями. Прошу по-братськи, uh? Маскуйтесь між домами. Щоб не було потім типу: «Де цей?» - голоси лунають. «Ну як його, га?» - тіні підозріло блукають. [Outro] Міст за спиною, город конотоп в серці як ніж. Жити чи тікати? Знову вибір мій. Але я виживу, чуєш, я обіцяю собі. І не дам цій химері зламати мене в боротьбі. ```