[Intro] Двадцять другий, підороссія в очах, Пеклом здалося, зупинився час. Серуха в пам'яті, та мала доба, Про полон хуйовий тяжка судьба. [Verse1] Зустрічав ти ранок, в темряві й бруді, Кожен день, як крок у нікуди. Там, де сонце гасне, а надія тліє, Душа болить, і серце каміє. Згадуєш дім, родину, тепле ліжко, А тут лиш страх і морозяне ліжко. Там, де правди немає, лише брехня, В полоні три йобаних роки, щодня. [Pre-Chorus] Пам'ятаю слова, шепіт у ночі, "Колянчік, братанчік, тримаймось хоч трохи." Разом ділили той гіркий хліб, Разом чекали, коли мине цей гріб. Вірили в волю, у світло в кінці, У Бога просили, в кожній руці. [Chorus] Три йобаних роки полону, брате, Пекло, що мусив ти переживати. Але ти вижив, не зламався духом, І вийшов звідти переможним плугом. Колянчік, братанчік, ти мій герой, Живий, не скорений, з чистою душею. [Verse2] Сни кошмарні досі не дають спати, Тіні минулого навкруги літати. Бачиш обличчя, чуєш ті крики, Згадуєш втрати, зради, і зліки. Але ти сильний, ти витримав все, І пам'ятаєш, чому сюди тебе несе. За волю України, за рідну землю, За тих, хто чекає, і вірить тебе. [Chorus] Три йобаних роки полону, брате, Пекло, що мусив ти переживати. Але ти вижив, не зламався духом, І вийшов звідти переможним плугом. Колянчік, братанчік, ти мій герой, Живий, не скорений, з чистою душею. [Bridge] Вони хотіли зламати, знищити тебе, Але ти став сильнішим, ніж будь-коли себе. Полон навчив цінувати життя, І боротись до кінця, без каяття. Ти приклад для нас, символ боротьби, За правду, за волю, за наші світи. [Chorus] Три йобаних роки полону, брате, Пекло, що мусив ти переживати. Але ти вижив, не зламався духом, І вийшов звідти переможним плугом. Колянчік, братанчік, ти мій герой, Живий, не скорений, з чистою душею. [Outro] Пам'ятаємо тебе, брате, завжди, В наших серцях ти житимеш ти. За тебе молимось, за твою силу, Щоб Україна нарешті розквітла. Слава Україні! Героям слава! Твоя історія - вічна справа!