Мені чотирнадцять — клуб, вогні, Ти під’їхав тихо до весни. На “Корадо” вітер ніс слова, Що життя без тебе — не моя глава. 25 травня — наш початок, Ти сказав: “Будь моєю назавжди, Наталка”. Я всміхнулась — і світ змінивсь, Ти у серці навіки оселивсь. Приспів: Ми пройшли крізь бурі й дощі, Крізь мовчання, біль і ночі. Та коли дивлюсь в твої очі — Я знаю, ми варті всього. Ми пройшли крізь втому й сльози, Та любов сильніша грози. Ти мій дім, мій спокій, мій світ — Ми пройшли крізь все — і знов цвіт. Куплет 2: У сімнадцять світ зупинився мить, Дитя в мені почало жити. І вісімнадцять — Ярослав народивсь, А ти приїхав, як у сні, на “Білій Волзі” звісно. Ми падали й знов вставали, Були сварки, але тримали. І в двадцять три — Арсен прийшов, Ще раз Бог любов благословив знов. Приспів: Ми пройшли крізь бурі й дощі, Крізь мовчання, біль і ночі. Та коли дивлюсь в твої очі — Я знаю, ми варті всього. Ми пройшли крізь втому й сльози, Та любов сильніша грози. Ти мій дім, мій спокій, мій світ — Ми пройшли крізь все — і знов цвіт. Брідж: І навіть коли темно в душі, Ти шепочеш: “Ми разом, лиши…” І світло знов повертається в дім, Бо ти поруч — і я знов живу з ним. Фінал: Одинадцять літ, як одна весна, Ти — мій сенс, і моя душа. Люблю тебе, як тоді в той час, Коли доля вперше звела нас.