[Intro] Доброго ранку, я знову не знаю, з чого почати, Слова застигають, їх важко у рими в’язати. Світло у вікнах згасає під тиск тишини, Я бачу цей світ, де не бачать реальних вони. [Verse1] У мене немає рутини, і графік — це просто міраж, Для когось життя — це в заторах нікчемний тираж. Я не йду до столу о дев'ятій, де пил на паперах, Я не втрачаю свій час у робочих нудних інтер’єрах. Мій день починається в ніч, коли місто заснуло, Я сплю до вечора, поки все інше минуло. Ми не маємо справ, але маємо щось особливе, Це відчуття, що життя — не таке вже й вразливе. [Pre-Chorus] Коли ви працюєте, я накопичую силу, Готую цей вибух, що вб’є цю безлику могилу. Він скоро настане, наприкінці тижня, як грім, Зруйнує байдужість і стане мій внутрішній дім. [Chorus] Я не сплю всю ніч, щоб цей реп нарешті звучав, Я не вимикав нічник, я чекав, я мовчав. Це все для вихідних, для тих, хто в курсі і знає, Як музика в темряві щирі серця відкриває. Коли всі щасливі, я зберу свої справи в кінець, Закриваю чорну валізу — прийшов мій вінець. [Verse2] Бувай, велике місто, я знову тікаю у тіні, До тих, хто відчує ці ритми, ці тексти невинні. Це не втеча від правди, це вибір мого існування, Вільний від рамок, без зайвого розчарування. Записую звук, поки світ ще не став на поріг, Я вибрав свій шлях серед тисяч відтоптаних ніг. Моя валіза — то мікрофон і зошити мрій, Це мій персональний, невидимий, внутрішній бій. [Chorus] Я не сплю всю ніч, щоб цей реп нарешті звучав, Я не вимикав нічник, я чекав, я мовчав. Це все для вихідних, для тих, хто в курсі і знає, Як музика в темряві щирі серця відкриває. Коли всі щасливі, я зберу свої справи в кінець, Закриваю чорну валізу — прийшов мій вінець. [Bridge] Цей мікрофон — моє зброя, мій голос — мій щит, Я не шукаю визнання, я просто долаю цей світ. Кожна деталь — це історія, що не підвладна годиннику, Я не шукаю спокою, я лишаюсь на місці, на виклику. Розхитати систему — це справа останніх моментів, Я зникну раніше, ніж ви чекали від нас дивідендів. [Chorus] Я не сплю всю ніч, щоб цей реп нарешті звучав, Я не вимикав нічник, я чекав, я мовчав. Це все для вихідних, для тих, хто в курсі і знає, Як музика в темряві щирі серця відкриває. Коли всі щасливі, я зберу свої справи в кінець, Закриваю чорну валізу — прийшов мій вінець. [Outro] Мікрофон у валізі, замок замикаю востаннє, Світанок приходить, як дивне, німе привітання. Я йду до своїх, де музика нас об’єднає, Велика дорога ніколи, ніколи не зрадить, не знає.