[Intro] Блукаю в лабіринті днів без краю, І кожен крок відлунює журбою. Надію втратив, в серці тільки смута, Зірвала доля радості забуту. [Verse1] В алеях сумнівів блукає тінь моя, В пошуках виходу з цього буття. Заплутані стежки ведуть в нікуди, Де спокій душу вже не віднайду. І кожен шепіт вітру – стогін болю, В душі палає полум'я гіркої долі. Втрачаю сили, згасає світло в очах, Лиш темрява навколо, розвіяний прах. [Pre-Chorus] А серце плаче, в грудях б'ється знов, І просить волі, звільнення від оков. Та лабіринт тримає в полоні тім, Не відпускає, не дає просвітлим. [Chorus] Блукаю в лабіринті днів без краю, Де кожен поворот – нова печаль. І вітер змін невпинно повіває, Зриваючи з душі легкої вуаль. Не бачу сонця, лише тінь сумна, У цьому вирі доля нещадна. [Verse2] Шукаю вихід, хоч надії мало, Втомлене серце вкрай зажурилось. І спогади минулого – мов ніж, Ранять глибше, в серці тишу порушивши. Здається, вічність в цьому полоні, І вирватись несила з цієї безодні. Крізь сльози бачу ледь помітне світло, Можливо, це надія, моя заповітна. [Chorus] Блукаю в лабіринті днів без краю, Де кожен поворот – нова печаль. І вітер змін невпинно повіває, Зриваючи з душі легкої вуаль. Не бачу сонця, лише тінь сумна, У цьому вирі доля нещадна. [Bridge] Та вірю я, що знайдеться той шлях, Що виведе мене з цих гірких страждань. Зберу останні сили, піднімусь, І темряву розвію, світла доб'юсь. [Chorus] Блукаю в лабіринті днів без краю, Де кожен поворот – нова печаль. І вітер змін невпинно повіває, Зриваючи з душі легкої вуаль. Не бачу сонця, лише тінь сумна, У цьому вирі доля нещадна. [Outro] Вогонь надії тихо жевріє, Він серце змучене моє гріє. Колись розвіється печалі тман, І лабіринт розчиниться мов дим.