[Intro] Стискаю газ до упору, в ніч лечу, Зустрічна сліпить, та я мовчу. Кричу: "Все круто!", хоч брехня одна, Душа горить, як після бою війна. [Verse 1] Пам'ятаю плечі ніжні, дотик рук, Вивчав би вічно тіла кожен кут. Твої губи – то солодкий, тихий рай, Вбивали лють, дарували світлий май. [Pre-Chorus] Дівчина в синьому , шалена радість ти, А зараз в серці тільки пустота й хрести. Не тішить день, як дитину вже не тішить, І скоро, знаю, стане трохи легше дихать. [Chorus] Серце заживе, стане міцнішим мур, Любов-океан перетворилась в сухур. Дивлюсь на зовнішність, в душі боюсь копати, Де конюшина, що могла б щастя дати? [Verse 2] Метелики нічні вздовж траси б'ються в скло, Ноги несуть, та знаю – це все на зло. Шнурки зав'язані, але я згорну, певно, В натовпі похмурих душ мені так тісно, темно. [Chorus] Серце заживе, стане міцнішим мур, Любов-океан перетворилась в сухур. Дивлюсь на зовнішність, в душі боюсь копати, Де конюшина, що могла б щастя дати? [Bridge] Шість пропущених, хлопці чекають в барі, Закон не писаний для нас, брат брату – в парі. З однієї миски хаваєм, горілка ллється рікою, Чорт з ним, з коханням вашим, з тою всією мукою! [Chorus] Серце заживе, стане міцнішим мур, Любов-океан перетворилась в сухур. Дивлюсь на зовнішність, в душі боюсь копати, Де конюшина, що могла б щастя дати? [Outro] Що не вбиває – робить тільки сильнішим, Але чи хочу я таким бути – не знаю, вирішу. Вночі цій темній знову я один, І попіл мрій розвіює холодний вітер-змій.