[Intro] Хлопець худий, кольщик допоміг, Дні минулі, добра там смуга. Початок ком, тертя, мов сніг, Доля лиха, дорога крута. [Verse1] Почав з малого, думав геній він, Кримінальний талант розквіт швидко. Мерін обзавівся, мов царський блин, Життя понесло, як гірська бистрина. Стріли, парки, майданчики в танці, Вечорами бійки, в диму цигарковім. Розлучили грами, долі в балансі, Він сам собі коваль, у світі зловіснім. [Pre-Chorus] Не зради коханої, то все брехня, Свинцю міліграми, замість тепла. За містом ями, мов темна рідня, Сумочку, булочку - мрія пливла. А далі омари, розкішний банкет, Та доля жорстока, не дасть вже секрет. [Chorus] А на початку СІЗО, вирок і зона, На зоні вежа, пацан вертухай. Вісімнадцятирічний хлопчик, загона, Він бачить в очах, що то тільки рай. Бо доля – злодійка, краде без жалю, Забрала в безодню, забула про малю. [Verse2] Ресторани, кальмари, життя як у кіно, Та все ж таки тінь, минулого тримає. Не забути СІЗО, як дихав ним одно, І вирок, що душу крає. Він хотів волі, він мріяв про світ, А доля зламала, розбила на шмаття. Вертухай дивиться, вісімнадцять літ, Історія ця, гірка мов отрута. [Chorus] А на початку СІЗО, вирок і зона, На зоні вежа, пацан вертухай. Вісімнадцятирічний хлопчик, загона, Він бачить в очах, що то тільки рай. Бо доля – злодійка, краде без жалю, Забрала в безодню, забула про малю. [Bridge] Він згадує ті дні, коли був малим, Коли мріяв про щастя, про сонце й траву. Тепер лише вежа, із поглядом злим, І доля жорстока, веде на війну. Він втратив все, що мав, що кохав, Лишилась лиш зона, і вирок мовчазний. [Chorus] А на початку СІЗО, вирок і зона, На зоні вежа, пацан вертухай. Вісімнадцятирічний хлопчик, загона, Він бачить в очах, що то тільки рай. Бо доля – злодійка, краде без жалю, Забрала в безодню, забула про малю. [Outro] Вежа, пацан, зона і тиша, Доля зламана, надія згасла. Він пам'ятає булочку, тишу, І те, як дитинство вкрала напасть.