[Intro] Блукав світами, мов неприкаяний, Тепер загубився в тумані я. Мене шукали, та марно все, Мій слід розвіяв вітер. [Verse1] В містах і селах, в горах і морях, Мій дух літав, не знаючи спокою. Відчув я все, що тільки міг відчуть, Тепер лише тінь, ледь помітна оку. Шукав я правди, шукав я сенс, Але знайшов лиш втому і нудьгу. [Pre-Chorus] Життя - це дим, ілюзія, омана, Що розсіюється в мить ока. Нічого не триває вічно, знаєш, Лиш спогади гіркі деколи. Та все ж, я тут, хоч і не знаю сам, Куди йти далі, що шукати там. [Chorus] Я був всюди, тепер хуй хто знає, де я, Продовжую залишатися худим, мов тінь. Люблю пускати дим, вдихати пустоту, І відчувати, як зникаю в нікуди. Я був всюди, тепер хуй хто знає... Лиш дим, і спогади, і тиша. [Verse2] Блукаю далі, вже без мети й жаги, Лиш звичка тягне, як важкий тягар. Не знаю сам, чого я ще чекаю, Можливо, просто хочу почекати. Світло у кінці тунелю - міф, Лиш темрява навкруги, і вічний смуток. [Chorus] Я був всюди, тепер хуй хто знає, де я, Продовжую залишатися худим, мов тінь. Люблю пускати дим, вдихати пустоту, І відчувати, як зникаю в нікуди. Я був всюди, тепер хуй хто знає... Лиш дим, і спогади, і тиша. [Bridge] І все ж, в цьому хаосі, є щось, Що тримає мене на плаву. Маленька іскра, що не гасне, Надія, що живе в мені. Можливо, завтра буде краще, А поки що, пливу за течією. [Chorus] Я був всюди, тепер хуй хто знає, де я, Продовжую залишатися худим, мов тінь. Люблю пускати дим, вдихати пустоту, І відчувати, як зникаю в нікуди. Я був всюди, тепер хуй хто знає... Лиш дим, і спогади, і тиша. [Outro] Худий і самотній, в диму розчиняюсь, Мов привид блукаю, ніде не лишаюсь. І тільки вітер шепче мені в спину: "Ти був всюди, тепер тебе немає..." Дим... тиша... порожнеча...